Заходи

"Мова - зоряночка золота"

  Ми,українці,маємо безцінний дар:одну з наймилозвучніших,найбагатших і найкрасивіших мов світу,щедро напоєну теплими сонячними променями,срібними жайворонковими переливами та солов’їними трелями,калиновим голосом сопілки. Мову – зігріту душею,оспівану й озвучену серцем.

   У святково прибраній залі  учнів та учителів нашої школи зібрало світле свято,присвячене Міжнародному Дню рідної мови .Це був особливий захід,бо ж говорилося про найдорожче,найсвятіше,те,що всотали в себе з молоком матері,те,що увібрали в серце разом з бабусиною казкою…

   Ведучі заходу Мартинюк Мирослава та Грицишена Яна (8 клас) відзначили,що це свято об’єднує українців у одну велику дружну сім’ю. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною великого, гордого, нескореного  народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до мови землі нашої. Учні 1-7 класів  емоційно й проникливо читали поезії про рідну мову.Надзвичайно талановито зіграла роль панночки Мови учениця 2 класу Шпортюк Ярослава.Напрочуд мелодійно зазвучав голосок маленької україночки Зьомко Ніки (1 клас). Таранець Ліза (10 клас) пісенним словом впевнено нагадала усім, що «краща мова єднання – це українська». Завершилося свято чуттєвою «Молитвою за Україну» у виконанні Мартинюк Мирослави (8 клас).

   Людині Богом визначено місце народження, країна, небо… А ще – мова, «золота зоряночка» нашої душі й долі,яку понесемо в життя,допоки й віку нашого земного,а потім – і небесного.

  То ж присягнімося любити,шанувати,берегти,леліяти рідну українську мову!

Конспекти уроків

7 клас

Те м а. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Ме т а: поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, його морфологічні ознаки,синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в тексті, характеризувати їх (визначати значення, синтаксичну функцію); за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи.

Пе р е б і г  у р о к у

Організаційний момент.

Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку. Ого-

лошення епіграфа уроку.

                                            Весна летить на крилах солов’я.

                                                                            Народна мудрість

Етап покладання мети . Колись Марк Твен сказав: «Хто не знає куди прямує, дуже здивується, якщо потрапить не туди». Я пропоную вам спробувати визначити, якими науковими дорогами ми з вами попрямуємо, про що будемо дізнаватися і що повинні вивчити і вміти робити. Визначити мету уроку допоможуть міні-підручники (Учні читають, що вони повинні знати та вміти). Що ж нам є до чого прагнути.

Мовознавча вікторина. Дайте відповіді на запитання:

QQ Що є між учора і завтра? (Сьогодні.)

QQ Як назвати п’ять днів тижня, не згадавши при цьому ні чисел, ні назв днів? (Позавчора,вчора, сьогодні, завтра, післязавтра.)

Відповіді на запитання запишіть.

З’ясуйте, до якої частини мови належать записані слова.

Актуалізація мотиваційних резервів семикласників.

Пошуково-вибіркова робота.

Серед спільнокореневих слів виписати такі, що відповідають на запитання як? коли? якою мірою? Назвати, до яких частин мови належить решта слів.

Близький, зблизька, приблизити, близько; літній, улітку, літо; зеленіти, зелень, зелено, зелений; учорашній, учора; три, утричі, потроїти, трійка; щасливий, щастя, щасливо.

 На партах, перед вами  лежать картки, в яких зашифровано назву того, що неодмінно згодиться вам у житті.  Вам необхідно вибрати з поданих слів слова,які відповідають на запитання як? коли? скільки? якою мірою? і за першими буквами відновити слово.

Коло, мимоволі, малий, троє, утричі, близький, далеко,раз у раз, інший, танути,інколи, сонний, вільний, сонно, четверо, тихий, тендітно.

Мимоволі  утричі далеко раз у раз інколи сонно тендітно    ь

Опрацювання теоретичного матеріалу. 

Продовжуємо дослідження. Перед початком дослідження прислівника ми повинні дізнатися, що таке прислівник, тобто значення цього слова.

РОБОТА З ТЕОРЕТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ. (підручник)

Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).

Визначивши правильно частину мови виписаних слів і згадавши, що ця частина мови означає, ви назвете одну з ознак, яку виражає прислівник. Відповідно три групи визначать три ознаки прислівника.

Вибіркова робота з елементами аналізу

 Розподільний диктант. Подані словосполучення запишіть у три стовпчики,

у яких прислівники виражають: а) ознаку дії чи стану; б) ознаку іншої ознаки; в) ознаку предмета. Свій вибір обґрунтуйте.

Працювати інтенсивніше 1, усюди зелено 2, парк восени 3, прокинувшись уранці 1, поїздка втрьох 3, екскурсія верхи 3, духовно споріднюючись 1, уперше побачити 1, доволі віртуозно 2, збудований віднедавна 2 ,вражаюче цікавий 2, погляд удалеч 3.

Визначити, з якими частинами мови пов’язуються прислівники.

Зробивши висновок, ми можемо сказати, що прислівник – це самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.

Зараз нам потрібно з’ясувати, яка найважливіша морфологічна ознака прислівника.

Робота в групах (по рядах)

І група – провідміняйте прислівник голосно

ІІ група – змініть за родами прислівник тихо

ІІІ група – змініть за числами прислівник високо

Який висновок ми можемо зробити? Яка найголовніша морфологічна ознака прислівника?

Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.

Настав час здійснити синтаксичне дослідження. Завдання: зробити синтаксичний розбір речення.

Вода дорогу знайде (де?) всюди. Згарячу він наговорив зайвого.

Речення просте, розповідне, неокличне, ……………………………….

Висновок: у реченні прислівники виступають другорядними членами, переважно обставинами.

Дослідження-порівняння. Порівняйте речення. Проаналізуйте в них син-

таксичну роль виділених прислівників.

Чи завжди в реченні прислівник є обставиною?

• Учні добре впоралися із завданням. – Учням було добре.

• Ми весело відпочили в Карпатах. – У класі весело.

• Тихо задував вітер. – Надворі тихо.  ПРИСУДОК

Василько вибрав шлях (який?) направо. ОЗНАЧЕННЯ

Ми з вами щойно дослідили прислівник, дізналися про морфологічні ознаки, з’ясували синтаксичну роль.

Колективне опрацювання схеми

Розглянути схему. Підсумуємо, що виражає прислівник, яка морфологічна ознака властива йому, з якими частинами мови пов’язується, яким членом речення виступає.

За допомогою схеми сформулювати визначення прислівника.

Творча робота

Утворити і записати від поданих слів прислівники.

Осінь- восени  , зима- зимно,  коло- навколо , слизький-слизько,  

сонячний- сонячно , ліва рука-ліворуч

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати. Знайти в реченнях прислівники,охарактеризувати їх.

Бабуся залюбки згодилася оповісти про свято Стрітення. Оскільки з давніх-давен цей празник відзначали особливо врочисто, то про нього вона розповідала детальніше. (БІЛЯ ДОШКИ) Цього дня селяни здебільшого не працювали, а стежили за погодою. Народна міфологія засвідчує, що на свято обов’язково мають у підобід зустрітися Зима з Весною. Прообраз Зими цілком реальний: це перестаріла баба в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, через дірки якої витикаються сиві та скуйовджені пасма волосся.

Натомість Весна з’являється на двобій у прообразі симпатичної юнки; в неї нова, помережана різнокольоровими узорами сорочка та зелена плахта.

Упродовж дня між Зимою і Весною відбувається запеклий двобій. Якщо під кінець дня потепліє, то вважається, що перемогла Весна, а тому — «Зима йде туди, де було Літо, а Весна йде туди, де гостювала Зима» (За В. Скуратівським).

Дослідження-відновлення. З’ясуйте, до яких частин мови належать слова, розміщені ліворуч. Поєднайте їх із прислівниками, розміщеними праворуч.

У відновлених словосполученнях визначте головне й залежне слово.

Танець                                втричі

Побачити                           взаперті

Дорого                               навприсядки

Вимитий                            внатяжку

Сидіти                               вгорі

Налитий                             дочиста

Цукор                                  вприкуску

Дивившись                         спідлоба

 Стосунки                            доверху

Зі словосполученнями «іменник +прислівник» складіть речення. Визначте синтаксичну роль прислівників.

Етап контрольно-оцінювальний

ГРА Так/ні 

1.Прислівником називається незмінна самостійна части­на мови, що виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета

2. Прислівник змінюється за числами, родами, відмінками

3. Прислівник у реченні виступає переважно обставиною

4.Визначте ряд слів, в якому усі прислівники

а) неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизливо;

б) щойно, навесні, удень, вчорашній, надворі;

в) угору, нашвидку, далекий, ліворуч, униз.

Рефлексія уроку

Вправа «Мікрофон»

Сьогодні на уроці я………..

Домашнє завдання

Н а в и б і р. 1. Скласти п’ять -шість словосполучень, пов’язавши

прислівники з різними частинами мови.Визначити, що виражають прислівни-

ки.

2. Виконати завдання до вправи

3.Написати невеликий твір на тему «Весна на крилах прилетіла», використовуючи прислівники.

Міні-підручники

                         8 клас      Відокремлені члени речення
                  (міні – підручник)

1        Вимоги до знань і вмінь учнів

Знати:

Відомості про відокремлені члени речення;

Умови  відокремлення

Уміти:

Знаходити відокремлені члени в реченні;

Правильно розставляти розділові знаки при відокремлених членах речення;

Правильно інтонувати речення з відокремленими членами;

Доречно використовувати речення з відокремленими членами у мовленні

             

2 Установіть відповідність між реченнями і їх характеристикою(якими членами речення  ускладнені)

1. Я йшов вулицею,вдихав на повні груди повітря,настояне на пахощах розквітлих акацій та бузку.

2. Зійшовши на берег острова,Марійка почала рвати квіти на вінок.

3.  Я не знаю нічого ніжного,крім лілеї.

4. Обереги,захисники від різних нещасть,роблять людину більш впевненою.

А-додаток; Б-означення; В-прикладка; Г-обставина

3  Творча лабораторія(перебудувати речення так,щоб невідокремлені означення стали відокремленими)

Дбайливо засаджені квітами двори манили своєю красою.

А тії шовком вбрані квіти попадали.

Теплий і ясний перший промінь сонця у мою кімнату впав.

Звеличена народом символіка вишні простежується у піснях.

4 З двох речень складіть одне,ускладнене відокремленою прикладкою

         Соняхи кивають злато головою. Соняхи – щирі огнепоклонники сходу.

         Листки найбільшої водяної рослини дуже плавучі. Водяна рослина – амазонська вікторія.

5  «Я - редактор» (відредагувати речення)

   Згадуючи дитинство,перед моїми очима постає хата.

    Прочитавши поезії Олександра Олеся,мене вразила глибинна любов до рідної землі.

6  Мовленнєві дивовижі

  Скласти зі слів речення:

        любити , вміє, життя, вити, Хто, віночок, той, уміє

7                 12

                               Самооцінка роботи на уроці 

                    1

8 клас           МІНІ – ПІДРУЧНИК ДО ТЕМИ

«Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка.

 Означено-особові та узагальнено-особові речення»

1.Дослідити, яка відмінність у синтаксичній організації речень обох висловлювань.

Текст 1

Я вийшов із лісу й незабаром прийшов на берег ріки, чудової могутньої

ріки. Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув від батьків і дідів. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся

Текст 2

Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище. Зачарований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою. Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах...

2.Опрацювати теоретичний матеріал

Види односкладних речень

           Дієслівні                                                                                                    

(з головним членом  у формі присудка)     

        Особові                    Безособові                  

Означено- особові

Неозначено- особові

Узагальнено-особові

 Називні     
(з головним членом (у формі підмета)

3.Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

► Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити

спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Заповнити

таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

1. Стою й тихо складаю хаті присягу . 2. Житиму в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди. 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки

4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа 5. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди 6. Думаючи про світ, думаєш про себе 7. Ідемо оце до схід сонця в поле 8. Завжди прислухайся до голосу поета!

Головний член означено-особового речення виражений дієсловом :

І особи однини дійсного способу теперішнього часу  ( Я що роблю?)
І особи множини дійсного способу теперішнього часу  (МИ що робимо?)
II особи однини дійсного способу теперішнього часу  (ТИ що робиш?)
І особи множини наказового способу ( РОБІМО !)
II особи однини наказового способу (РОБИ !)

4.Розподільний диктант

Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію.

Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

Двоскладні речення                                              Односкладні речення

1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається.5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав’яжеш.

► З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний

член односкладних речень.

5.Дослідження-відновлення

► Записати текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у відповідній особовій

формі так, щоб вони виражали дію оповідача.

Заворожений цією красою, повільно (ставати) на коліна, (спиратися) руками об землю і, нахилившись, (пити) холодну воду. Мовби (убирати) в себе всі чари

природи. Ні, немає нічого смачнішого у світі, ніж смак рідного джерела!

6. Поміркуйте:

- які найбільш уживані види односкладних речень у науковому та офіційно-діловому стилях.

—Які односкладні речення є найменш уживаними в текстах різних стилів мовлення?

— Яку роль відіграють у мовленні узагальнено-особові речення?

7. Домашнє завдання (виконати одне на вибір)

1. Скласти з дієсловами думати, радіти, пам’ятати односкладні означено-особові речення. Визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена.

2. Доповнити правила Дейла Карнегі 3—4 власними у формі односкладних речень.

Основні способи привертати до себе людей

Правило 1. Будьте щиро зацікавлені іншими людьми.

Правило 2. Усміхайтесь!

Правило 3. Говоріть про інтереси іншої людини.

3.Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4—5 узагальнено-особових речень.

Виділити в них головний член.

4.Виконати вправу  

           7 клас

МІНІ – ПІДРУЧНИК

Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Опанувавши тему , ти будеш :

усвідомлювати значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль прислівника;

знаходити прислівники в реченні, відрізняючи їх від омонімічних і паронімічних частин мови;

визначати його граматичні ознаки

Бережливо ставитися до рідної природи,її багатств.

Необхідно вибрати з поданих слів слова,які відповідають на запитання як?  коли? скільки? якою мірою? і за першими буквами відновити слово.

Коло, мимоволі, малий, троє, утричі, близький, далеко, раз у раз, інший, танути,інколи, сонний, вільний, сонно, четверо, тихий, тендітно.

Подані словосполучення запишіть у три стовпчики,

у яких прислівники виражають: а) ознаку дії чи стану; б) ознаку іншої ознаки; в) ознаку предмета. Свій вибір обґрунтуйте.

Працювати інтенсивніше , усюди зелено , парк восени , прокинувшись уранці , поїздка втрьох , екскурсія верхи ,  спостерігати згори 1, уперше побачити 1, доволі віртуозно , збудований віднедавна  ,вражаюче цікавий , погляд удалеч .

Дослідження-відновлення. З’ясуйте, до яких частин мови належать слова, розміщені ліворуч. Поєднайте їх із прислівниками, розміщеними праворуч.У відновлених словосполученнях визначте головне й залежне слово.

Танець                                втричі

Побачити                           взаперті

Дорого                               навприсядки

Вимитий                            внатяжку

Сидіти                               вгорі

Налитий                             дочиста

Цукор                                  вприкуску

Дивившись                         спідлоба

 Стосунки                            доверху

Гра "Так/ні"

1.Прислівником називається незмінна самостійна части­на мови, що виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета

2. Прислівник змінюється за числами, родами, відмінками

3. Прислівник у реченні виступає переважно обставиною

4.Визначте ряд слів, в якому усі прислівники

а) неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизливо;

б) щойно, навесні, удень, вчорашній, надворі;

в) угору, нашвидку, далекий, ліворуч, униз.

  6 клас  Узагальнення і систематизація 

вивченого про іменник                    

Робота у парах  Учень сам вибирає суперника зі словами: "Я викликаю на двобій…" і ставить запитання.

Наприклад:

n   – Яка частина мови називається іменником?

n   – Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

n   – Назвіть відмінки і запитання, на які вони відповідають.

n   – Які іменники є власними назвами, а які – загальними? Наведіть приклади.

n   – Яку синтаксичну роль виконує іменник?

                                                                                                                                  

                                                                                                                 

          Вилучити з кожного ряду "зайве" слово. Свою думку обґрунтувати.

n    Щастя, щасливчик, пощастило.

n    Музика, музичний, музикант.

n    Здоровий, поздоровлення, здоров’я. 

n    Мова, розмова, розмовляти.

n    Казка, казковий, казкар.                                                                                                     

Виписати іменники, які є назвами   істот

Узлісся, місяць, мудрість, клімат, зав’язь, компас, дівчина, лікар, моряк, чистота, глибина, тюлень, турист, студент, параграф, комар, дятел, сад, теля, військо, натовп, пожежник, ставлення, суспільство, футболіст, звіробій, трава, відпочивальник.

                           

Записати речення. Визначити синтаксичну роль іменників. Зробити висновки. Яка головна думка висловлювання?

Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного дому, батьківської хати, материнського тепла. Культура мовлення – це духовне обличчя людини.

Перевірка знань за допомогою питань. Використання сигнальних карток.

Відповідь «так» - синій колір, відповідь «ні» - червоний.

n    1) Карпати – власний іменник?

n    2) Загальні іменники пишуться з великої літери?

n    3) Іменники відповідають на питання хто? що?

n    4) Іменники, до яких можна додати слова мій, він – чоловічого роду?

n    5) Назви вулиць, сіл, міст пишуться з маленької літери?

n    6) Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що?

n    7) Плечі – це іменник, що вживається у множині?

n    8) Іменники зв’язуються з іншими словами за допомогою прийменників та закінчень?

  

Записати іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкреслити першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я.

n    Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

                                                                 

Диктант з коментуванням.

Завдання: дати пораду товаришеві щодо правильного написання іменників.

Я(я)рослав М(м)удрий, річка Д(д)ніпро, (Ж)журнал (Пізнайко),(М) механік, (в)Вітчизна,(О) олень, (К)кіт(м) Мурчик.

Визначити відміни іменників

Ручка, сирота,надія, суддя ,мати,лоша, теля, дівча

межа, круча,місто, біг,зілля,явище, морж,сіль, молодь.

Виконати морфологічний розбір іменників

Блажен, хто серцем незлобливий, хто приязно живе з людьми (О. Кониський).

Морфологічний розбір іменника

1. Частина мови.
2. Початкова форма іменника (називний відмінок однини).
3. Власна чи загальна назва.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Змінний чи незмінний.
6. Назва речовини, матеріалу, ознаки, предмета, дії, процесу, стану.
7. Конкретне поняття чи абстрактне.
8. Можливо, збірний.
9. Число (однина, множина).
10. Рід (у множині рід не визначається!) – чоловічий, жіночий, середній.
11. Відмінок – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
12. Відміна (І, ІІ, ІІІ, ІV).
13. Група – тверда, м’яка, мішана.
14. Синтаксична роль.

     МОЛОДЕЦЬ ))).

Тематичне оцінювання

6

Займенник

1. Визначити речення, у якому є займенники.

А 3 малого джерела велика річка починається                 

Б Цибуля від семи недуг лікує

В Умій їздити, умій і доглядати                                      

Г Кожний собі щастя кує

2. Визначити рядок, у якому всі займенники відмінюються, як прикметники.

А Котрий, твій, деякий, інший.                 

Б Себе, хтось, вони, ніхто.

В Будь-що, вона, наш, всякий.                  

Г Цей, я, самий, цей.

3. Визначити рядок, у якому всі займенники пишуться через дефіс.

А Ні/хто, казна/який, аби/який, де/що.

Б Аби/хто, будь/чий, котрий/сь, де/хто.

В Казна/що, будь/який, хтозна/що, невідь/який.

Г Де/котрий, аби/який, будь/що, чий/небудь.

4. Визначити рядок, у якому всі займенники в непрямих відмінках мають інші основи, ніж у називному.

А Я, скільки, жодний, чий.                      

Б Хто, що, ти, він.

В Уся, декілька, мій, котрийсь.              

Г Самий, абиякий, той, чиє.

5. Визначити рядок, у якому всі займенники стоять у формі орудного відмінка.

А Нею, ніким, вона, себе.                   

Б Казна-чим, хтозна-яким, мною, чим.

В Ніхто, чим, ким, я.                           

Г Моїм, наш, цей, дехто.

6. Визначити рядок, у якому частка ні з усіма заперечними займенниками

пишеться разом.

А Ні/хто, ні/з/ким, ні/на/що, ні/в/кого.          

Б Ні/ким, ні/що, ні/скільки, ні/котрий.

В Ні/до/чого, ні/в/чому, ні/який, ні/з/чим.     

Г Ні/за/що, ні/ким, ні/який, ні/в/кого.

 7. Установити відповідність між виділеними в реченнях займенниками

і синтаксичною роллю, яку вони виконують.

А Я — не ти                                                 1 Підмет

Б У всякої пташки — свої замашки            2.Присудок

В Хто землю удобрює, 
тому й земля повертає                                 З Додаток              

Г Як сокіл змокне,то й ґава 
його вдзьобає                                              4 Означення                                                                       

8. Установити відповідність між займенниками та їх розрядами за значенням.

А Хто, котрий, скільки, що.                        1 Особові

Б Вони, ми, вона, ти.                                   2 Вказівні

В Хтось, деякий, будь-що, щось.                З Відносні

Г Оцей, такий, цей, стільки.                        4 Неозначені

9. Списати речення, ставлячи займенники, що в дужках, у відповідній формі.

Ми знаємо: (вона) так багато на (наша) планеті, (вона) розлилася

морями, вирує великими океанами. У природі (все) злагоджено досить

надійно і стійко. Треба лише вміти жити з (вона) в дружбі, любити і ша-

нувати (вона). Та й коли бути до кінця відвертим, (той) води для (всі)

потреб людства потрібно не так уже й багато — десь близько відсотка

від (усі) запасів (вона) на землі (За І. Падалкою).

10. Провідміняти виділений займенник з тексту попереднього завдання.

7

Дієприслівник

1. Усі слова є дієприслівниками в рядку:

А читаючий, співаючи, несучи;              
В читати, опалий, опадаючи;

Б пишучи, ховаючись, робивши;            
Г будуючи, вибілений, співаючі.

2. Укажіть дієприслівник, у якому правильно виділено суфікс:

А викона-вши;        
В керую-чи;    
Б по-ївши;               
Г здолав-ши.

3. Одиничний дієприслівник не виділяється комами в реченні (розділові знаки опущено):

А Жевріючи поволі розгорталась над обрієм лимонна смужка ранкової зорі.

Б А сонце заховавшись потім зійшло. (Б. Олійник)

В Ходили між рядами пригинаючись. (О. Гончар )

Г Антін заснув не погасивши світла. (М. Коцюбинський)

4. Познач речення з дієприслівниковим зворотом.

А Він стояв на городі, врісши по коліна в землю. (Б. Харчун)

Б  Батько хотів усміхнутися, ворухнув губами, але раптом спохмурнів.

В Утомлені довгим переходом, подорожні влаштували привал.

Г Ясна річ, довгий і спокійний відпочинок дозволив повністю відновити сили.

5. Познач рядок, у якому не з дієприслівником треба писати разом.

А (не)навидячи за зраду;                
В (не)помилившись ні разу;

Б (не)ступивши й кроку;                
Г (не)зізнавшись у злочині.

6. Установіть відповідність між дієприслівниками та їх видами.

1 доконаний вид             А люблячи

2 недоконаний вид         Б сказавши           
                                        В купаючись

Прочитай текст. Виконай завдання 7,8.

(1)Спостерігаючи за тваринним і рослинним світом, Григорій намагався в ньому забутись. (2) Маючи вроджений нахил до спостережень вирісши серед природи, він мав у тому велику втіху. (3) Усе живе ховало у собі багато цікавого, кожен день вражав новими несподіванками. (4) Особливо цікаво було спостерігати за життям звірят і птахів. (І. Багряний)

7. Познач речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.

А перше;         В третє;                   Б друге;                     Г четверте.

8. Познач речення з одним дієприслівниковим зворотом.

А перше;                В третє;                 Б друге;                  Г четверте.

10.  Установіть відповідність між дієприслівниками і їх морфологічним розбором.

1 Особлива форма дієслова – дієприслівник, доконаного виду, у реченні є обставиною минулого часу.

2 Особлива форма дієслова – дієприслівник, недоконаного виду, у реченні є обставиною теперішнього часу.

А Сагайда, випроставшись між низькими деревами, якусь мить стояв приголомшений і засліплений блиском вранішньої природи. (О. Гончар )

Б Старий воєвода вважав, що не може його дочка, живучи серед повстанців, не навчитися того, що вміють вони. (В. Малик )

В Дніпровські рибалки випадково натрапляють на ці блукаючі човни. (О. Гончар ).

11. Виділену частину складного речення заміни дієприслівниковим зворотом.

Високо над білими хмарками плив шуліка, тримав в обіймах жовтий жмуток.

8