Те м а. Прислівник:
загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Ме т а: поглибити
знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, його морфологічні ознаки,синтаксичну роль; формувати
загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в тексті, характеризувати їх
(визначати значення, синтаксичну функцію); за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи.
Пе р е б і г у р о к у
Організаційний момент.
Ознайомлення семикласників
з темою, метою й завданнями уроку. Ого-
лошення епіграфа уроку.
Весна летить на крилах
солов’я.
Народна мудрість
Етап покладання мети . Колись Марк Твен
сказав: «Хто не знає куди прямує, дуже здивується, якщо потрапить не туди». Я
пропоную вам спробувати визначити, якими науковими дорогами ми з вами
попрямуємо, про що будемо дізнаватися і що повинні вивчити і вміти робити.
Визначити мету уроку допоможуть міні-підручники (Учні читають, що вони повинні знати та вміти). Що ж нам є до чого
прагнути.
Мовознавча вікторина. Дайте відповіді на
запитання:
QQ
Що є між учора і завтра? (Сьогодні.)
QQ
Як назвати п’ять днів тижня, не згадавши при цьому ні чисел, ні назв днів? (Позавчора,вчора,
сьогодні, завтра, післязавтра.)
Відповіді
на запитання запишіть.
З’ясуйте,
до якої частини мови належать записані слова.
Актуалізація мотиваційних
резервів семикласників.
Пошуково-вибіркова робота.
Серед спільнокореневих слів виписати такі, що
відповідають на запитання як? коли? якою мірою? Назвати, до яких частин мови
належить решта слів.
Близький, зблизька,
приблизити, близько; літній, улітку, літо; зеленіти, зелень, зелено, зелений;
учорашній, учора; три, утричі, потроїти, трійка; щасливий, щастя, щасливо.
На партах, перед вами лежать картки, в яких зашифровано назву того,
що неодмінно згодиться вам у житті. Вам
необхідно вибрати з поданих слів слова,які відповідають на запитання як? коли?
скільки? якою мірою? і за першими буквами відновити слово.
Коло, мимоволі, малий, троє, утричі, близький, далеко,раз у раз, інший, танути,інколи, сонний, вільний, сонно, четверо, тихий, тендітно.
|
Мимоволі утричі далеко
раз у раз інколи сонно
тендітно ь
Опрацювання теоретичного
матеріалу.
Продовжуємо дослідження. Перед початком дослідження прислівника ми повинні
дізнатися, що таке прислівник, тобто значення цього слова.
Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре,
важче), -и, -ому,
-єму (по-братськи, по-моєму).
Визначивши правильно частину мови виписаних слів і згадавши, що ця частина
мови означає, ви назвете одну з ознак, яку виражає прислівник. Відповідно три
групи визначать три ознаки прислівника.
Вибіркова робота з
елементами аналізу
Розподільний
диктант. Подані словосполучення запишіть у три стовпчики,
у яких прислівники виражають:
а) ознаку дії чи стану; б) ознаку іншої ознаки;
в) ознаку предмета. Свій вибір
обґрунтуйте.
Працювати інтенсивніше 1, усюди зелено 2, парк
восени 3, прокинувшись уранці 1, поїздка втрьох 3, екскурсія верхи 3, духовно споріднюючись 1, уперше побачити 1, доволі віртуозно 2, збудований
віднедавна 2
,вражаюче цікавий 2, погляд удалеч 3.
Визначити, з якими частинами мови пов’язуються прислівники.
Зробивши висновок, ми можемо сказати, що прислівник – це самостійна частина
мови, яка виражає ознаку дії або стану,
ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.
Зараз нам потрібно з’ясувати, яка найважливіша морфологічна ознака прислівника.
Робота в групах (по рядах)
І група – провідміняйте прислівник голосно
ІІ група – змініть за родами прислівник тихо
ІІІ група – змініть за числами прислівник високо
Який висновок ми можемо зробити? Яка найголовніша морфологічна ознака
прислівника?
Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка виражає
ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.
Настав час здійснити синтаксичне
дослідження. Завдання: зробити синтаксичний розбір речення.
Вода дорогу знайде (де?) всюди.
Згарячу він наговорив зайвого.
Речення просте, розповідне, неокличне, ……………………………….
Висновок: у реченні прислівники
виступають другорядними членами, переважно обставинами.
Дослідження-порівняння.
Порівняйте речення. Проаналізуйте
в них син-
таксичну роль виділених
прислівників.
Чи завжди в реченні
прислівник є обставиною?
• Учні добре впоралися
із завданням. – Учням було добре.
• Ми весело відпочили
в Карпатах. – У класі весело.
• Тихо задував вітер.
– Надворі тихо.
Василько вибрав шлях (який?)
направо. ОЗНАЧЕННЯ
Ми з вами щойно дослідили прислівник, дізналися про морфологічні ознаки,
з’ясували синтаксичну роль.
Колективне опрацювання
схеми
Розглянути схему. Підсумуємо, що
виражає прислівник, яка морфологічна ознака властива йому, з якими частинами
мови пов’язується, яким членом речення виступає.
За допомогою схеми сформулювати визначення прислівника.
Творча робота
Утворити і записати від поданих слів прислівники.
Осінь- восени , зима- зимно, коло- навколо , слизький-слизько,
сонячний- сонячно , ліва рука-ліворуч
Творче спостереження з
елементами аналізу
Прочитати. Знайти в реченнях прислівники,охарактеризувати їх.
Бабуся залюбки згодилася оповісти про свято Стрітення. Оскільки з
давніх-давен цей празник відзначали особливо врочисто, то про нього вона
розповідала детальніше. (БІЛЯ ДОШКИ) Цього
дня селяни здебільшого не працювали, а стежили за погодою. Народна міфологія
засвідчує, що на свято обов’язково мають у підобід зустрітися Зима з Весною.
Прообраз Зими цілком реальний: це перестаріла баба в полатаному кожушку,
приношених шкарбанах та дірявій хустині, через дірки якої витикаються сиві та
скуйовджені пасма волосся.
Натомість Весна з’являється
на двобій у прообразі симпатичної юнки; в неї нова, помережана різнокольоровими
узорами сорочка та зелена плахта.
Упродовж дня між Зимою і
Весною відбувається запеклий двобій. Якщо під кінець дня потепліє, то
вважається, що перемогла Весна, а тому — «Зима йде туди, де було Літо, а Весна
йде туди, де гостювала Зима» (За В. Скуратівським).
Дослідження-відновлення.
З’ясуйте, до яких частин мови належать слова, розміщені ліворуч. Поєднайте їх
із прислівниками, розміщеними праворуч.
У відновлених словосполученнях
визначте головне й залежне слово.
Танець
втричі
Побачити взаперті
Дорого навприсядки
Вимитий внатяжку
Сидіти вгорі
Налитий дочиста
Цукор
вприкуску
Дивившись спідлоба
Стосунки доверху
Зі словосполученнями «іменник
+прислівник» складіть речення. Визначте синтаксичну роль прислівників.
Етап контрольно-оцінювальний
ГРА Так/ні
1.Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що виражає
ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета
2. Прислівник
змінюється за числами, родами, відмінками
3. Прислівник
у реченні виступає переважно обставиною
4.Визначте ряд слів, в якому усі прислівники
а) неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизливо;
б) щойно, навесні, удень, вчорашній, надворі;
в) угору, нашвидку, далекий, ліворуч, униз.
Рефлексія
уроку
Вправа «Мікрофон»
Сьогодні на
уроці я………..
Домашнє
завдання
Н а в и б і р. 1. Скласти
п’ять -шість
словосполучень, пов’язавши
прислівники з різними
частинами мови.Визначити, що виражають прислівни-
ки.
2. Виконати
завдання до вправи
3.Написати невеликий твір на тему «Весна
на крилах прилетіла», використовуючи
прислівники.
Уквітчаймо мову нашу!
Тема . Узагальнення й систематизація
вивченого про відокремлені члени речення.
Мета : узагальнити й систематизувати знання учнів з розділу «Відокремлені
члени речення»,структурувати вивчений теоретичний матеріал,удосконалювати пунктуаційні
вміння й навички;розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові
пізнавальні завдання,аналізувати, обґрунтовувати тощо;виховувати бажання
творити добро,бачити красу.
Тип уроку: урок
узагальнення й систематизації вивченого.
Квіти – усмішки рідної землі
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Орієнтація.
Створення емоційно-позитивного фону
Учитель . Напевно,ще з дитинства ви не раз захоплювалися розмаїттям барв і звуків
природи. Та кого з вас не вабили усмішки рідної землі – квіти,чиї серця не
зігрівали вони своєю ніжністю й тендітністю?
Ці квіти коло хати
Їх мати ще садила...
Ці квіти коло хати
З дитинства полюбила.
З колисоньки малої
Взяла любов до квітів
І до краси земної,
Що здатна серце гріти.
Г. Саблук
Квіти,що ростуть на нашій землі,стануть для
нас помічниками. Зберімо все необхідне для уроку: настрій,емоції ,почуття – у кошик «Мій
урок». Я
пропоную взяти на урок наполегливість. А що пропонуєте ви,діти?
(діти по черзі прикріплюють побажання)
ІІ Цілевизначення і планування
Урок наш незвичайний,тому що на нашому уроці
присутні гості – учителі зі шкіл нашого району. Привітаймо їх і подаруймо усмішку і хороший
настрій.
Я не випадково розпочала урок розповіддю про
квіти,тому що урок наш не звичайний,а квітковий! Запишіть,будь ласка,тему уроку.
Діти ,прочитайте цілі уроку. За бажанням доповніть
перелік. Поставте позначки + , ? (+ - все
зрозуміло; ? - треба ще попрацювати)
Вимоги до знань і вмінь учнів
Знати:
Відомості про відокремлені члени речення;
Умови відокремлення.
Вміти:
Знаходити відокремлені члени в реченні;
Правильно розставляти розділові знаки при
відокремлених членах речення;
Правильно інтонувати речення з відокремленими
членами;
Доречно використовувати речення з
відокремленими членами у мовленні.
ІІІ Виконання системи практичних завдань,умінь і навичок
Учитель У вінках,які плели дівчата,кожна квітка мала
символічне значення. Барвінок уособлював життя,цвіт яблуні та вишні – красу,вроду,мрії про
щастя, ромашка – гнучкість і розум. Кажуть,що особливе щастя принесе той вінок,у
якому вплетено дванадцять різних квітів. Сплетімо й ми віночок із речень. Для того,щоб наш віночок
«сплівся»,необхідно виконати усі завдання,які перед вами будуть поставлені.
Перші квіти,які візьмемо, - червоний мак і барвінок. Щоб уплести їх у вінок,проведемо «Мовознавчу
вікторину» ( повна відповідь – діти
отримують рожеву карточку, неповна – жовту).
1 Яке речення ми називаємо простим?
2 Чим може бути ускладнене просте речення?
3 Коли члени речення називають
відокремленими?
4 Які члени речення можуть бути
відокремленими?
5 Чи завжди відокремлюються означення?
(Наприклад: До хати увійшла по-святковому прибрана мати. До хати увійшла мати,по-святковому прибрана.)
6 Які розділові знаки вживаються в реченнях з
відокремленими членами?
7 У яких стилях мовлення переважають
відокремлені члени речення?
(на дошці – перший пазл – червоний мак і
барвінок)
Вічнозелений барвінок із голубими квітами –
символ вічності життя,пам’яті . І саме барвінок оспівано в українському
фольклорі ( назвіть пісні,у яких
згадується про барвінок). У барвінковій купелі мили немовлят,щоб росли
здоровими й гожими. Дівчата прикрашали барвінком коси,вінки,весільне гільце.
А яка
неповторна краса,коли цвіте мак! І на городі коло хати,і серед пшеничного поля!
Учитель
Додаємо
другий пазл – м’яту та любисток. Пахне в рідному саду рум’янок,п’ятиперстень . І м’ята холодна,кучерява . У духмяному любистку
дівчата мили коси ( як ви думаєте,чому?)
Щоб
вплести ці квіти у вінок,виконайте,будь ласка, завдання №2 з
міні-підручника(встановити відповідність між реченнями та їх характеристикою)
(діти зачитують результати роботи)
Учитель Уплетімо до вінка лілею й
чорнобривці,попрацювавши біля дошки. То ж зараз «Пунктуаційна хвилинка». Запишіть речення,ставлячи
потрібні розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речень з
відокремленими членами,скориставшись пам’яткою .
1 Дівчина,маючи на своїй голові вінок,володіє чарами.
2 Дівчата плели вінок не поспішаючи ( у
яких ще випадках одиничний дієприслівник не відокремлюється ?)
3 Мальвам розкішним вклонись біля тину,білим берізкам,тонким і струнким.
4 Гроза нарве волошок в небі синіх і,сплівши із таких квіток вінок,чоло
твоє прикрасить,Україно!
Ну що ж,завдання виконано. Перш,ніж ми вплетемо лілею
й чорнобривці,послухайте цікавинки про ці квіти.
(виступи учнів)
Учениця До найніжніших квітів належать лілеї . Наші предки називали цю
квітку русалчиним цвітом,уважали її символом невинності,цноти .
Яскраві суцвіття чорнобривців виграють у промінні сонця всіма відтінками
лимонних,золотистих,жовтих,червонясто-брунатних барв . Назва квітів пов’язана зі старовинною
легендою про майстрів-чоботарів,які виготовляли особливо гарні,святкові жіночі
чобітки,що мали яскраво-червоні халявки та чорні голівки - чорнобривці.
(додається 3 пазл –
лілеї та чорнобривці)
Учитель Квіти в нашому вінку дібрано не
хаотично,кожна з них має символічне значення,пов’язана з іншими. Щоб додати до вінка наступну частину,треба
виконати завдання – попрацювати у «Творчій лабораторії». Перебудуйте речення так,щоб невідокремлені
означення стали відокремленими ( завдання №3 з міні-підручника)
Дбайливо засаджені квітами двори манили своєю красою.
А тії шовком вбрані квіти попадали.
Теплий і ясний перший промінь сонця у мою кімнату впав.
Звеличена народом символіка вишні простежується у піснях.
Молодці,я була впевнена,що ви справитеся із
цим завданням.
Наступне завдання : з двох речень складіть
одне,ускладнене відокремленою прикладкою ( завдання № 4)
Соняхи кивають злато головою.
Соняхи – щирі огнепоклонники сходу.
Листки найбільшої водяної рослини дуже плавучі .
Водяна рослина – амазонська вікторія.
(додається пазл – ромашки та мальви)
Учитель Ось уплетено до вінка ромашки та мальви . Ми так звикли до ромашки
запашної і так полюбили її,що навіть не віриться,що ромашка – іноземка . Родом вона – з Америки . Завезли її до нас іще в
минулому столітті . Стала ця квітка для всіх близькою та рідною . Народиться дитина – мати кладе в її купіль
ромашку,щоб маля було здорове . Мальва – квітка сільських городів і
квітників,квітка чекання і вірності.
(повідомлення учениці про мальву)
Учитель Гармонійно поєднуються у вінку волошки та
жасмин . Додамо їх у вінок,попрацювавши редакторами . Наступна вправа «Я - редактор» . Визначити,яку помилку допущено в поданих
реченнях . Записати зредаговані речення.
Виділити відокремлені обставини . Визначити,до яких слів вони належать.
Згадуючи дитинство,перед моїми
очима постає хата.
Прочитавши поезії Олександра
Олеся,мене вразила глибинна любов до рідної землі.
За виконане завдання,як нагороду,послухайте
легенду про ті квіти,які повинні вплести у вінок.
Учениця Старі люди розповідають,що якось небо
дорікнуло польовим квітам за невдячність:
-
Багато квітів вітають мене своїми пахощами,таємничим шепотом .Тільки ви,невдячні,мовчите
й на мене не дивитеся.
-
Ні,ми не такі,-відповідали польові квіти. – Ми
тобі дуже вдячні,але не вміємо про це сказати.
І небо просило землю виростити серед колосків
клаптики його самого. Так небесна голубінь розлилася
серед золотих хлібних ланів – волошками.
А
квіти жасмину уособлюють упевненість у дружбі.
(додається пазл – волошки та жасмин)
Учитель У нас залишився останній пазл. Щоб його вплести,складіть
зі слів речення:
любити,вміє,життя,вити,Хто,віночок,той,уміє
А чи знаєте ви,що подаровані квіти – вияв
приязні,поваги .У давні ж часи вони мали ритуальну значущість,яка й нині вгадується в
обрядах . Наприклад,весільні короваї прикрашають кетягами калини,горщечок із кашею
на хрестинах – квітучими травами й колоссям . Це тому,що калина здавна вважалася символом
любові,щастя,багатства,краси,а пшеничне колосся – здоров’я,добробуту.
Що ж ми сьогодні знаємо про символіку квітів
і трав? Передовсім нам відомі рослини-обереги . Полин і петрушка оберігають від
русалок,м’ята ,любисток,татарське зілля – від усіляких злих сил . Подарований букетик
волошок говорить про ніжність,квітучий барвінок – про кохання,листок папороті –
про довіру . Лілові фіалки засвідчують невтішне горе за померлим,фіалки ж інших
кольорів – радість і веселощі.
Отже,даруючи квіти,треба знати,які з них доречні до певної нагоди.
Цікаво,а які ваші улюблені квіти? Створімо
квіткову ікебану з ваших улюблених квітів. До речі,яке значення слова ІКЕБАНА?
Звернімось до словника.
ІКЕБАНА – 1) мистецтво складання букетів із живих або засушених рослин,що
культивуються в Японії. 2) Букет,складений за правилами
такого мистецтва.
(Розповідь учнів про улюблені квіти)
А нам залишилося вплести останній пазл –
незабудки і квіти соняшника.
Незабудки… Яке ж ласкаве ім’я заслужила ця квітка з п’ятьма
пелюсточками,синіми-синіми,ніжнішими від неба,в самій середині яких – жовте
сердечко . Поглянеш – і не забудеш.
Ну а
соняшники – це квіти сонця.
(повідомлення учня про соняшник)
(вплітається останній пазл – незабудки і соняшник)
(вплітається останній пазл – незабудки і соняшник)
Учитель Ну як,гарний ми сплели віночок? Хочу вам
сказати,що український віночок – не просто краса,а й оберіг, «знахар душі»,бо в
ньому є така чаклунська сила,що болі знімає,волосся береже!
Скажіть,будь ласка,а що робили дівчата зі сплетеним віночком?
(Відповіді
учнів)
Так і наш віночок ,пущений у море
знань,пристав до берега здійснених сподівань.
ІV Рефлексивно –
оцінювальний етап
Учитель Як ви думаєте,чи вдалося досягти мети
уроку?
Чи справдилися ваші сподівання?
Які завдання,виконані на
уроці,найбільше сподобалися?
Що залишилося на згадку про
урок? Запишіть свої враження на квітах,які ми посадимо на березі здійснених
сподівань.
А тепер оцініть свою роботу на уроці за
шкалою самооцінювання від 1 до 12 балів.
V Домашнє завдання.
Оберіть те завдання,яке бажаєте виконати:
1)Виконати вправу.
2)Написати твір-мініатюру «Символіка рослин у
народній пісенності»,«Рослини-обереги»(на вибір).
3)Виписати з тексту художнього стилю по
одному прикладу речень з відокремленими членами. Зробити синтаксичний розбір одного з них.
У нашому вінку – дванадцять квітів. Нехай же він принесе усім вам щастя!
Немає коментарів:
Дописати коментар